ENG | UA
1998 ВРЕМЯ ПРОСТРАНСТВО МАТЕРИАЛDE NOVO
Сергій БратковськийSergij Bratkovskij
Гліб ВишеславськийGlib Wyscheslavskij
Антоніна ДенисюкAntonina Denysjuk
Галина ЖегульськаHalyna Shegulska
Андрій СагайдаковськийAndrij Sagajdakovskyj
Сергій СініцинSergij Sinitsyn
Юрій ШнайдерJurij Schnaider
Олена ТурянськаOlena Turjanska
Мирослав ЯгодаMyroslav Jagoda
Розвіта Еннемозер Roswitha Ennemoser
Франц Піхлер Franz Pichler
Ервін Посарніг Erwin Posarnig
Курт Стадлер Kurt Stadler
Андрій Бояров Andrij Bojarov
Іван Зубака Ivan Zubaka
Марет Куккур Maret Kukkur
Нонна Горюнова Nonna Gorjunova
Франціско Інфанте-Арана Francisko Infante-Arana
Платон Інфанте-Арана Platon Infante-Arana
Андрій Рижов Andrej Ryschowy
Александр Дімітрієвич Alexandar Dimitrievin
Документація Documentation

Антоніна Денисюк
МІЖНАРОДНИЙ МИСТЕЦЬКИЙ СИМПОЗІУМ
ПІДГОРЕЦЬКИЙ ЗАМОК,
ЛЬВІВ, УКРАЇНА
DE NOVO

Відсутність загального художнього методу у ХХ столітті, відмова від істин, втілених у раціональному, стихійне та без пояснень розповсюдження індивідуалізму зумовили мову “особистих символів“, які і створюють “оцінку дійсності“ у мистецтві.

За допомогою умовного знаку, символу художник створює емпіричний об‘єкт простору, стосовно своєї векторної уяви світу. Наше знання фізичного творення часу співрозмірне з нашими уявленнями будови тіла та існуванням у багатовимірному середовищі контактів.

Що приносить відчуття причетності до даної хвилини, години, дня, року? Якої якості набирає творчий об‘єкт (графіка, живопис, скульптура, концепція) в залежності від чинників:

• конкретний час ;
• конкретний простір ;
• конкретний матеріал.

Життєіснування концепції проекту De Novo постає у двох аспектах:

• необхідність звертання до універсальної системи абстрактних об’єктів,
котрі пізнаються за допомогою раціонального мислення - слів, які по суті
своїй шукають формального, наукового підгрунтя;
• необхідність звертання до ірраціонального мислення, обмеженого інтуї-
цією, що створює цілісний простір суб’єктивної творчості.

Отже, проект De Novo - почни з початку, почни з себе - стає відкритим символом, фізичним тілом теми, котрий одночасно торкається художника часу, простору, обраного матеріалу для реалізації мистецького задуму і появи об‘єкту твору.

Для створення мистецької дійсності проекту De Novo запрошеними є художники як з України, так і художники з близьких територіально та історично до України країн: Австрії, Росії, Югославії та Естонії.
Я сподіваюся, що кожен із запрошених митців зможе реалізувати свої творчі задуми у даний час, у даному просторі, даним матеріалом. Я також сподіваюся, що дискусія мистецтвознавців у межах симпозіуму буде новим творчим кроком для кожного з учасників симпозіуму і знайде свої відбиття в опублікованому згодом каталозі.

Antonina Denysjuk
INTERNATIONALES KüNSTLERISCHES SYMPOSIUM
SCHLOSS PIDHIRZI,
LVIV, UKRAINE
DE NOVO

Das Fehlen einer allgemeinen und einzigen künstlerischen Methode in der Kunst des 20. Jahrhunderts, die Absage an Wahrheiten, die im Rationalismus verwirklicht wurden, individuelle Wertsysteme bedingten eine Sprache DER INDIVIDUELLEN SYMBOLE, die auch eine BEWERTUNG DER WIRKLICHKEIT in der Kunst schaffen.

Mit Hilfe individueller Zeichen, Symbole bildet der Künstler ein wahrzunehmendes Objekt des Raums, entsprechend den Strukturen seiner Wirklichkeit. Unser Er-leben der physischen Zeit in der Vielfalt der räumlichen Welt bedeutet immer eine „Bewertung der Wirklichkeit“.

Was erzeugt die Empfindung des Erlebens des Augenblicks, der bestimmten Zeit? Wie verändert das künstlerische Objekt sein Wesen in Abhängigkeit von Zeit, Raum und Material. Auf diese Weise sehe ich in der Konzeption meines
Projektes DE NOVO zwei Aspekte:

1) die notwendige Hinwendung zu einem universalen
Z eichensystem, aufbauend auf rationalen Überlegungen, - Worten, die formallogischen
Regeln folgen UND
2) die notwendige Hinwendung zu einem irrationalen

E rfassen/ Erleben von Zeit und Raum, das nach einer Gesamtheit der subjektiven Sichtweisen strebt.

Und so eröffnet das Projekt DE NOVO - erneut und aus sich selbst beginnend - die Möglichkeit einer neuen Durchdringung des Systems der Beziehungen KÜNSTLER - ZEIT - RAUM - Wahl des Materials - MATERIAL - KÜNSTLERISCHER PROZE SS - KÜNSTLERISCHES OBJEKT / RESULTAT .

Für die Schaffung einer neuen künstlerischen Realität im Rahmen des Projektes DE NOVO werden Künstler aus der Ukraine und ihr (territorial und / oder historisch) nahen Ländern Österreich, Russland, Jugoslavien und Estland eingeladen.

Ich hoffe, dass jeder der eingeladenen Künstler seine künstlerischen Ideen zum gegebenen Zeitpunkt, im gegebenen Raum, mit dem gegebenem Material durchführen kann.

Ebenso hoffe ich, dass die Diskussion der Kunsthistoriker im Rahmen des Symposions die Fortsetzung der Auseinandersetzung anregt und seine Ergebnisse im weiteren Eingang in den Katalog finden.

Гліб Вишеславський
СИМПОЗІУМ “DE NOVO”

Симпозіум як вид художньої практики часто ототожнюється у свідомості глядачів, журналістів, а часом і у самих учасників з підготовкою до виставки. При цьому висуваються зовсім недоречні у даному випадку вимоги до кількості і якості конкретного результату — готових до експозиції творів. Завдання симпозіуму інше — це унікальна можливість творчого спілкування в процесі спільної праці, і, в ідеалі, виникнення особливої творчої атмосфери, що заряджає енергією учасників на довший час і допомагає їм у наступній практиці. Конкретний результат, у вигляді готових до експонування творів, має менше значення, аніж процес спілкування, спостереження, пошуку. Це робота глибоко внутрішня, індивідуальна, робота митця над своєю душею. І у цьому полягає головна відмінність симпозіуму від підготовки до виставки, від експонування готових творів. Симпозіум — це стихія пошуку і становлення, це реальний художній процес, на який ще не проектуються
завдання презентації та інтерпретації.

І, нарешті, це реальний плин часу, на відміну від його фіксації під час експонування в галереї чи музеї. І якщо виставки наближають нас до розуміння твору в якості “продукту споживання” глядачем чи покупцем, то практика симпозіуму представляє нам власне творчий процес.

Симпозіум “De Novo”, що відбувався з 1 по 19 липня у Підгорецькому замку поєднав художниківз України, Росії, Австрії, Естонії, Югославії. Незважаючи на те, що це була перша акція проекту “De Novo”, завдяки енергії куратора Антоніни Денисюк, вдалося зібрати художників не тільки талановитих. Деякі з учасників, що приїхали до Підгірців, мають міжнародне визнання. Кіль кість відомих художників, що брали участь у проекті, відрізняє його від інших акцій, що відбувалися в Україні протягом останніх років у кращий бік. Відмінною є також кураторськаконцепція проекту, звернена одночасно і до геометричного мистецтва і до contemporary art.

“Почни з початку, почни з себе” — заклик, сформульований куратором у концепції проекту — нагадував нам про завдання “ідеального” симпозіуму — знаходження митцем творчої відповіді на запропоновану тему в конкретному місці і за допомогою конкретного матеріалу. Безумовно, ця відповідь була дуже різною — від застосування вже готових, привезених із собою рецептів до пошуку нових рішень, що дивовижним чином гармонійно поєднувалися з середовищем. Варіативність підходів останніх знаходила свій діапазон від реакції художника на історичні нашарування старовинного замку (перформенс Андрія Боярова, інсталяція Андрія Сагайдаківського, просторова композиція Івана Зубаки) до позачасових геометричних композицій Франціско Інфанте, Антоніни Денисюк, Галини Жигульскої, Олени Турянської, Марет Куккур). Однак, завдання симпозіуму, як ми вже згадували, полягає не у створенні конкретних творів до виставки, а у створенні особливої творчої єдності учасників. І тепер ми наближаємося до питання про результат і успішність проведення даного симпозіуму.

Будь-яка спроба оцінки буде суб’єктивною. Можна констатувати, що було творче спілкування, розмови про мистецтво, “про час і про долю”... Все це було. Однак це лише зовнішій бік подій. Хто може визначити і виміряти, що відбулося у творчому досвіді і свідомості учасників симпозіуму протягом місяця, проведеного у Підгорецькому замку?

Тільки згодом буде видно, наскільки сильним був заряд енергії, отриманий під час симпозіуму і наскільки яскраво вплине він на наступну творчість художників.

Але деякі достатньо важливі наслідки ми вже можемо спостерігати на експозиції, підготованій за результатами симпозіуму. Незважаючи на відмежування робіт від “рідного” середовища, вони не втратили життєвої енергії у експозиційному залі, що доводить життєздатність проекту “De Novo”.

Glib Wyscheslavskij
Symposion “De novo”

Ein Symposion als eine künstlerische Arbeitsweise wird im Bewusstsein der Zuschauer, Journalisten, ja sogar der Teilnehmer selbst der Vorbereitung zu einer Ausstellung gleichgestellt. Dabei werden Forderungen an die Quantität
und Qualität des konkreten Ergebnisses, d.h. der für die Schau vorbereiteten Werke, gestellt, die in solchem Fall völlig unangebracht sind. Ein Symposion hat eine andere Aufgabe - es bietet die einmalige Möglichkeit für schöpferische Auseinandersetzung im Prozess der gemeinsamen Arbeit und, als Idealfall, für die Entstehung einer besonderen schöpferischen Atmosphäre, welche den Teilnehmern für längere Zeit zur Energiequelle wird und ihnen bei ihrer folgenden Tätigkeit behilflich sein kann. Das konkrete Ergebnis in der Gestalt der für die Ausstellung fertigen Werke hat unvergleichlich weniger Bedeutung als Kommunikations-, Zuschauen- und Sucheprozess. Das ist eine zutiefst innere, individuelle Arbeit des Künstlers an eigener Seele. Und gerade daran liegt der Grundunterschied des Symposions von der Vorbereitung zu einer Ausstellung,von der Schau der vollendeten Werke. Ein Symposion führt unabwendbar zur schöpferischen Unrast und zum Werden, das ist der reale künstlerische Vorgang, worauf die Aufgaben der Präsentation und Interpretation noch nicht
projiziert werden.

Es ist schliesslich der tatsächliche Zeitablauf im Unterschied zu seiner Fixierung während der Ausstellung in einer Galerie bzw. Museum. Rücken uns die Ausstellungen das Verständnis des Werkes als einer “Konsumware” für den Zuschauer bzw. Käufer näher, so stellt die Praxis der Symposien den eigentlichen künstlerischen Vorgang dar.

Das Symposion “De novo”, welches vom 1. bis zum 19.Juli im Schloss Pidhirzi stattfand, brachte Künstler aus der Ukraine, Russland, Österreich, Estland, Jugoslavien zusammen. Obwohl es bloss Debütaktion des Projekts “De novo” war, gelang es dank dem Engagement der Projektkuratorin Frau Antonina Denysjuk mehr als nur begabte Künstler dafür zu gewinnen. Einige der Teilnehmer, die nach Pidhirzi gekommen sind, geniessen bereits internationale Anerkennung. Die Anzahl der bedeutenden Künstler, die am Projekt beteiligt waren, hebt es aus der Reihe anderer Aktionen, die in der Ukraine in den letzten Jahren stattfanden, zum Bessseren hervor. Anders ist auch das das Projekt kurierende Konzept, das auf die geometrische Kunst und auf contemporary art zugleich gerichtet ist.

“Beginne von Neüm, beginne mit dir selbst” - der Aufruf der Kuratorin im Konzept des Projekts erinnerte uns an die Aufgaben eines “idealen” Symposions - der Künstler sollte eine kreative Antwort auf das vorgeschlagene Thema in einem bestimmten Raum und mit einem bestimmten Material herausfinden. Natürlich geriet diese Antwort grundverschieden: von der Verwendung der mitgebrachten bereits fertigen Rezepte bis zur Suche nach den neün Lösungen, die im wundersamen Einklang mit der Umgebung korrelierten. Doch die Aufgabe eines Symposions besteht, wie wir oben schon betont hatten, nicht im Erschaffen bestimmter Werke für eine bestimmte Ausstellung, sondern im Kreieren der besonderen schöpferischen Eintracht der Teilnehmer. Nun nähern wir uns der Frage nach den Auswirkungen von diesem Symposion.

Jeder Bewertungsversuch fällt subjektiv aus. Man kann zwar feststellen, dass es einen künstlerischen Dialog gab, dass viele Gespräche über die Kunst, “über die Zeit und die Schicksale” geführt wurden... All das gab es in der Tat, was aber nur die Aussenseite der Ereignisse bildet. Findet sich jemand, der das AusmaЯ der Ereignisse im Bereich der künstlerischen Erfahrungen und im BewuЯtsein der Symposionteilnehmer im Laufe von einem im Schloss Pidhirzi verbrachten Monat bestimmen könnte?

Erst später wird das Energiepotential sichtbar, das während des Symposions erhalten wurde. Erst später kommt es ans Licht, inwieweit die nächstfolgenden Schaffensperioden der Künstler beeinfluβt worden sind.

Manche recht wichtige Folgen konnte man aber schon in der Ausstellung beobachten, in der die Ergebnisse des Symposions präsentiert wurden. Zwar wurden die Werke von dem ihnen immanenten Milieau gelöst, doch ging ihre Lebenskraft in den Ausstellungsräumen nicht verloren, was die Langlebigkeit des Projekts “De novo” nachweist.